Чому фітотерапія обов’язково має враховувати індивідуальність людини?

Фітотерапія – відомий з давніх-давен спосіб лікування, який використовується і сучасною медициною. Лікарські рослини, найчастіше призначають, беручи до уваги виключно діагноз. Для сучасної людини це видається логічним. Є хвороба і є список ліків, які можна використовувати при лікуванні цього захворювання. Все просто та зрозуміло.

Прийдіть у будь-яку фітоаптеку, і якщо діагноз вже відомий, то аптекар зможе порадити, що придбати.

Але ефективність такого лікування, швидше за все, буде невисокою. Справа в тому, що якщо брати до уваги лише діагноз — назву хвороби згідно з сучасною класифікацією, то це означає лікувати не причину, а слідство.

Якщо ж підійти до лікування, виходячи з того, що хвороба є наслідком втрати організмом гармонійного функціонального стану, тоді стає логічним інший підхід — повернути організму втрачену гармонію. Тоді розпочнеться могутній процес самовідновлення. Організму треба лише допомогти — штовхнути його у потрібний бік.

Звучить гарно, але дещо абстрактно. Але насправді існує дуже струнка система, яка класифікує всі типи порушень вихідного гармонійного стану організму. І є відповіді, який засіб потрібно використовувати при тому чи іншому типі дисбалансу. Нічого вигадувати не треба, все відомо давно. Більше того, ці істини були заново «відкриті» сучасними фізіологами протягом кількох останніх десятиліть. Як то кажуть, все нове, це давно забуте старе. Розкажемо про це по-порядку.

Невеликий історичний екскурс
Однією з найдавніших медичних систем, що дійшли донині є Аюрведа. Існує багато доказів того, що Аюрведа це найдавніша медична система, і всі інші системи походять від неї, а батьківщина Аюрведи — слов’янський світ. Сам факт близькості російської мови і санскриту — мови якою написані аюрведичні трактати, вказує на це. Але не заглиблюватимемося в докази цих тверджень, перейдемо до цієї найдавнішої медичної системи.

Аюрведа виділяє три крайні типи конституції, три змішані і один, що рідко зустрічається, але найбільш гармонійний — збалансований тип.

Розглянемо крайні типи, їх називають: ВАТА, ПІТТА та КАПХА. Цими термінами також позначають три сили, баланс яких дає здоров’я, а дисбаланс призводить до хвороби. Наприклад, коли кажуть, що тип конституції ВАТ, то мають на увазі, що ВАТ домінує. А те, що домінує, що напружене, завжди може і вийти з балансу і призвести до хвороби.

Якості цих сил:

ВАТА – аюрведичні джерела описують як холодну та суху.

ПІТТА – як маслянисту та гарячу.

КАПХА – як холодну та вологу.

Зрозуміло, що сучасній науці було важко сприйняти подібну систему понять, і її було відкинуто. Якось не по-науковому звучить, що одного хворого лікуватимемо гарячими засобами, а іншого холодним. І це при тому, що діагноз у них один. Важлива примітка – діагноз відповідно до сучасних визначень.

Але… як виявилося, старі знання в результаті все ж таки були переосмислені сучасною наукою.

Конституція з позицій сучасної фізіології чи усі хвороби від нервів
Насправді сучасна конституціологія — це тема для кількох дисертацій, оскільки безліч сучасних фізіологів присвятили свої життя вивченню цього питання і здійснили безліч важливих відкриттів. Навіть короткий екскурс на тему сучасної конституціології виходить за межі цієї статті. Тому виділимо лише один, але дуже суттєвий момент.

Отже. Не зумівши вписати стародавні терміни та підвалини в сучасну наукову картину світу, фізіологи зробили дуже важливий висновок. (Перша відома нам публікація про це була в брошурі «Пульсова діагностика медицини Тибету”, – 1988 р., Академія наук СРСР, Сибірське відділення, Бурятська філія, Бурятський інститут природничих наук. Місто: Новосибірськ., видавництво: «Наука”).

Вчені зіставили симптоми хвороб, описані в медицині Тибету (в ній використовується конституційний підхід запозичений з аюрведичної медицини) і симптоми хвороб при порушеннях різних типів нервової системи.

Було помічено, що, наприклад, симптоми хвороб ВАТА-типу (вітер — у медицині Тибету) дуже схожі на симптоматику при порушеннях центральної нервової системи.

Порушення ПІТА-типу (жовч у медицині Тибету) – порушення симпатичного відділу автономної нервової системи. КАПХА (слиз у медицині Тибету) – парасимпатичного відділу.

Звісно, ​​ніхто не намагається поставити знаки рівності. Неможливо прямо перенести поняття з однієї філософської системи до іншої картини світу. Але подібність симптомів ігнорувати також неможливо.

Повернемося до холістичної картини світу, і розглянемо її з дещо вульгарною, зате з вельми наочного боку.