Колись цілющі властивості ароматів вважалися надприродними і найчастіше відкривалися лише посвяченим. Сьогодні всі охочі можуть долучитися до таємного знання.
Зі світу по краплі

Дослідники досі ведуть гарячі суперечки з приводу місця зародження ароматерапії, які не сумніваються лише в давнину цього методу. За однією з версій, вперше дистиляція як метод отримання ефірних олій була використана за часів хараппської цивілізації – вона існувала на території сучасної Індії та Пакистану понад 5000 років тому. Можливо, тому в Індії завжди приділяли таку увагу ароматам, вважали, що вони розкривають душу і заспокоюють розум. Жоден ритуал не обходиться без участі “аромагії”, а при будівництві храмів, наприклад, у розчин завжди додавали ефірні олії, що не тільки сприяло дезінфекції повітря, а й створювало атмосферу спокою, спонукаючи до медитації. Відомо, що індійські брами носили на поясі спеціальні флакончики з пахощами і припадали до них, коли відбувалося щось приємне. У такий спосіб виникала міцна асоціація з радісною подією. У важку хвилину було достатньо відкрити заповітний флакон, щоб добрі спогади наринули з дивовижною яскравістю. Найбільшого розвитку культура ароматерапії отримала у Стародавньому Єгипті. Аромати тут використовували у всіх областях: для догляду за шкірою, для ароматизації білизни та кімнат, для бальзамування, під час релігійних служб навіть додавали в їжу та вино, щоб покращити смак і збільшити термін зберігання. Кажуть, цариця Клеопатра використовувала таку хитрість: просочувала вітрила свого човна ефірною олією мирри, – і, коли вона подорожувала Нілом, люди думали, що пливе богиня.
У XIV столітті, коли епідемія чуми поширилася в Європі, щоб уникнути зараження, на грудях носили ароматні кульки, у будинках та на вулицях палили ароматичні трави. Костюм лікаря тієї епохи являв собою довгий плащ, на голові – крислатий капелюх, на обличчя одягнена маска з дзьобом, в якому знаходилися ароматичні трави, на грудях висіла кадильниця з пахощами, що горять. У нашій країні ефірні олії стали відомі за Петра I. Жінки брали з собою на бали флакончики з ароматною нюхальною сіллю, які рятували від мігрені, нежиті, а то й просто від загрози непритомності.
Поступово з розвитком сучасної медицини рослини були на якийсь час забуті і, можливо, зникли б зовсім з нашого життя, якби не випадок. У 1937 році французький хімік Рене Гаттефоссе серйозно обпік руку під час одного з дослідів. Щоб зменшити біль, він опустив руку в першу ємність, що попалася з рідиною. На щастя, це виявилася не сірчана кислота, а лавандова олія. Опік Рене пройшов настільки швидко, що вирішив вивчити цілющі можливості інших рослинних екстрактів. І був вкрай здивований тим, що багато з них виявилися ефективнішими за таблетки. Сьогодні аромотерапія знову затребувана.
Служба доставки
Тож у чому полягає цілюще вплив ефірних масел? Щоб почати роботу, найдрібніші молекули повинні потрапити в кров і поширитись по всьому тілу. Є два основні “входи”: через шкіру та через носоглотку. Причому останній шлях веде безпосередньо до мозку, цим пояснюється миттєвий вплив ароматів на свідомість. Завдяки своїй хімічній структурі ефірні олії можуть легко проникати всередину клітин, доставляти харчування та кисень, виводити токсини. Дезінфекція приміщень відбувається таким чином: при нагріванні ефірні олії віддають молекули кисню та негативні іони, і в результаті зменшується кількість бактерій у повітрі.
Зроби сам
Спробуйте самі приготувати кілька ароматних композицій, щоби переконатися в ефективності методу. Щоб підвищити опірність організму, для профілактики застуди змішайте в аромалампі наступні ефірні олії: 3 краплі чебрецю, 5 крапель бергамоту та 5 крапель лимона. Покращує розумові процеси та сприяє творчості така суміш олій: 2 краплі гвоздики, 5 крапель бергамоту, 5 крапель майорану, 5 крапель сосни, 3 краплі лимона. Після напруженого дня запаліть аромакурительку з ефірними оліями: 5 крапель сандала, 3 краплі неролі, 3 краплі ладану та 4 краплі мирри. Повноцінне розслаблення гарантоване!